-
1 різати
техн. пили́ть (дрова, дерево - ещё), ре́зать -
2 tree
1. n1) дерево2) родовід (тж family tree, genealogical tree)3) шибениця (тж Tyburn tree)4) копил (шевський)5) буд. стояк, підпірка6) тех. вал; вісьtree entanglement — військ. лісовий завал
tree nursery — дендрарій, лісовий розплідник
tree planter — а) лісосадильна машина; б) лісова лопата
tree stock — бот. дичка, підщепа
to be up a tree — амер. бути в дуже скрутному становищі
to bark up the wrong tree — помилитися, натрапити на фальшивий слід; обвинувачувати не того, кого слід
like tree, like fruit — присл. яке коріння, таке й насіння
2. v1) загнати на дерево2) вилізти на дерево3) ставити у скрутне становище4) розтягувати, вирівнювати на копилі (взуття)5) виростати, перетворюватися на дерево* * *I = candleberry II = carob III = sago-palm IV = silk-cotton V = silver bell VI [triː] n1) деревоto climb a tree — підійматися /влізати/ на дерево
to cut /to fell/ a tree — зрубати /поваляти/ дерево
— різдвяне дерево, ялинкаgifts clustered under the tree — подарунки, складені під ялинкою
2) родовідне дерево, родовід (family tree, genealogical tree, tree of consanguinity)3) древоthe tree of knowledge = the tree of knowledge of good and evil — пізнання, знання
the tree of knowledge of good and evil — древо пізнання добра, зла
4) що-н. дерево, що нагадуєclothes tree — вішалка-стійка; мережа ( кровоносних судин)
dependency [immediate constituent] trees — лiнгв. дерева залежностей [безпосередніх складових]
6) стр. стійка, підпора7) тex. вал; вісь••as trees walking — неясно, нечітко, туманно
up atree — що потрапив в пастку, у важкому /безвихідному/ положенні
to be up a (gum) tree — aмep. бути в дуже скрутному положенні
to bark up the wrong tree — напасти на помилковий слід, помилитися; звернутися не за адресою; звинувачувати не того, кого слідує
to get to the top of the tree — досягти успіху, стати на чолі чого-н. (особ. у професії)
they don't grow on trees — це велика рідкість, таке під ногами не валяється; = золото на деревах не росте
like tree, like fruit — пpиcл. яблучко від яблуні недалеко падає
VII [triː] vthe tree is known by its fruit — пpиcл. дерево пізнається по плоду
the dog tree d the cat — собака загнав кішку на дерево; ставити в скрутне положення, ставити в безвихідь
the hunter had to tree for his life — щоб врятуватися, мисливцеві довелося залізти на дерево
3) розтягувати, розпрямляти на колодці ( взуття)5) icт. зростати, перетворюватися на дерево -
3 tree
I = candleberry II = carob III = sago-palm IV = silk-cotton V = silver bell VI [triː] n1) деревоto climb a tree — підійматися /влізати/ на дерево
to cut /to fell/ a tree — зрубати /поваляти/ дерево
— різдвяне дерево, ялинкаgifts clustered under the tree — подарунки, складені під ялинкою
2) родовідне дерево, родовід (family tree, genealogical tree, tree of consanguinity)3) древоthe tree of knowledge = the tree of knowledge of good and evil — пізнання, знання
the tree of knowledge of good and evil — древо пізнання добра, зла
4) що-н. дерево, що нагадуєclothes tree — вішалка-стійка; мережа ( кровоносних судин)
dependency [immediate constituent] trees — лiнгв. дерева залежностей [безпосередніх складових]
6) стр. стійка, підпора7) тex. вал; вісь••as trees walking — неясно, нечітко, туманно
up atree — що потрапив в пастку, у важкому /безвихідному/ положенні
to be up a (gum) tree — aмep. бути в дуже скрутному положенні
to bark up the wrong tree — напасти на помилковий слід, помилитися; звернутися не за адресою; звинувачувати не того, кого слідує
to get to the top of the tree — досягти успіху, стати на чолі чого-н. (особ. у професії)
they don't grow on trees — це велика рідкість, таке під ногами не валяється; = золото на деревах не росте
like tree, like fruit — пpиcл. яблучко від яблуні недалеко падає
VII [triː] vthe tree is known by its fruit — пpиcл. дерево пізнається по плоду
the dog tree d the cat — собака загнав кішку на дерево; ставити в скрутне положення, ставити в безвихідь
the hunter had to tree for his life — щоб врятуватися, мисливцеві довелося залізти на дерево
3) розтягувати, розпрямляти на колодці ( взуття)5) icт. зростати, перетворюватися на дерево -
4 up
1. n2) високопоставлена особа3) предмет угорі4) підйом, піднесення; підвищення (цін)ups and downs — мінливість долі; удачі й невдачі; різкі зміни
to give smb. the up and down — зміряти когось поглядом
in two ups — умить, дуже швидко
on the up and up — а) чесний, відвертий; б) чесно, відверто
2. adj1) що йде у велике місто (у столицю, на північ) (про поїзд, автобус тощо)an up train — поїзд, що йде в столицю (у велике місто)
the up line — залізниця, що веде у столицю
2) що піднімається вгору3) зростаючий; що поліпшується4) шипучий (про напій)5) жвавий, пожвавлений3. adv1) угору, нагору2) в, у, до, углиб3) нагорі, угорі4) вище, над5) верхи, в сідлі6) передається дієслівним префіксом під-7) передається дієслівним префіксом роз-8) указує на інтенсивність дії9) указує на закінчення строку10) указує на завершеність дії11) указує на наближення до чогось12) указує на виникнення чогось«road up» — «проїзд закритий» (напис)
up and down — а) угору і вниз; б) туди й назад; в) усюди; г) амер. прямо, відверто
to be up in smth. — бути обізнаним з чимсь, знатися на чомусь
up with...! — хай живе...!
4. v1) розм. піднімати2) підвищувати (ціни тощо)3) збільшувати (випуск продукції тощо)4) розм. схопитися, підскочити5. prep1) угору, по, на, в, у напрямі до2) уздовж, по, до, углиб3) проти (течії, вітру)4) скрізь, всюди* * *I n1) потяг, автобус, що йде у велике місто, в столицю або на північ2) рідк. особа, що займає високе положення; предмет, що знаходиться нагорі3) cл. приємна думка; приємна подія aвcтpaл. у момент, вмить, миттюII aon the up — що піднімається, росте
1) що слідує у велике місто, столицю або на північ (про потяг, автобус)an up train — потяг, що йде в столицю
the up platform — платформа, у якої зупиняються потяги, що йдуть в столицю
3) що росте; що поліпшується4) шипучий ( про напої) живий, жвавий; швидкий ( про темп в джазовій або танцювальній музиці)III v( past up)1) піднімати2) підвищувати ( ціни)do you want me to up his fee — є ви хочете, щоб я підвищив його гонорарє; збільшувати ( випуск продукції)
they are upping production — вони збільшують випуск продукції; збільшувати ставку ( у картах)
3) схоплюватисяhe ups and says a — він схоплюється, говорить
4) cл. вжив. для посилення дієсловаIV advto up and do smth — узяти, зробити що-н.
1) вказує на рух знизу вверх вверх, наверх; передається дієслівним префіксом під-will you carry the box up — віднесіть, будь ласка, цей ящик вгору
lift your head up — підніміть голову; вище голову
half way up — пройшовши півдороги вгору [див. 2]
up peri scope! — мop. перископ підняти!
up all hammocks! — мop. кування прибрати!; у місто, в столицю або в який-н. центр в
to go up to town — поїхати в місто /в центр/; to go up to the university [to Oxford, to Cambridge] поїхати ( поступати) в університет (до Оксфорда, до Кембріджа); в глиб країни, території, з півдня на північ, до верхів'я річки в глиб ( території)
y — на; по
the army marched up the country — армія просувалася /рухалася/ в глиб країни
2) указує на знаходження вгорі наверху, вверхуthe plane is up — літак ( знаходиться) в повітрі
the moon is up — вийшов /з'явився/ місяць; положення вище якого-н. рівня вище, над
3) вказує на зміну положення з горизонтального у вертикальне, з лежачого у в стояче- часто передається дієслівною приставкою вс-; to get up вставати ( з ліжка) підніматися ( із стільця); he isn't up yet він ще не встав; to sit up сісти (з лежачого положення)up with you! — встань(те)!
now then, up! — встати!; вставай, вставай! (наказ коню, собаці) неспання
4) вказує на наближення до кого-н., чого-н. до; часто передається дієслівною приставкою під-; the automobile drove up автомобіль під'їхавhe came up and asked the way — він підійшов, запитав, як пройти
to follow smb up — йти слідом за ким-н.
to catch up with smb — наздогнати кого-н.
5) вказує на збільшення вартості, підвищення оцінки; prices are going up ціни піднімаються; to go up in price піднятися в ціні; bread (sugar) is up хліб [цукор] подорожчав; ціна на хліб [цукор] підвищилася; the rent is up квартирна плата збільшилася; he has gone up in my estimation він виріс в моїх очах; просування, підвищення в чині, ранзі або на високе положенняto come [to move] up in the world — зайняти помітніше місце в суспільстві
6) вказує на появу, виникнення або споруду чого-н.to be up for trial — знаходитися під судом; передачу у вищу інстанцію
the boy was sent up to the headmaster — хлопчика відправили до директора ( для покарання або отримання нагороди)
up! — співай(те) голосніше!Parliament is up — сесія парламенту закрилася, парламент розпущений (на свята, канікули)
8) вказує на завершеність дії, доведення її до кінця до кінця, повністю; часто передається дієслівними приставкамиto drink [to eat]up — випити [з'їсти]все ( до кінця)
to draw up a will — скласти /написати/ заповіт
10) cпopт. to be up бути попереду супротивника на яке-н. число очокto be one up — бути на одне очко попереду; мати рівну кількість очок
steam is up — мop. пари підняті
"road up" — "проїзд закрито", "йде ремонт" ( напис)
up against smth — віч-на-віч з чим-н.
to be up against it — бути у скрутному становищі, матеріальному
it is all up with him — з ним все кінчено; він в безнадійному положенні; він розорений
the game is up — все кінчено; гру програно
to be laid up with smth — бути прикованим до ліжка якою-н. хворобою
to be up for N. — бути виставленим на виборах від округу N.
he is thoroughly up in / — сл
on/ physics — він грунтовно підкований у фізиці
he was ill last week, but now he's up and about — він був хворий минулого тижня, але тепер він вже на ногах
V prepup the republic! — хай живе республіка! ( клич борців за незалежність Ірландії) [інші поєднання див. під відповідними словами]
1) рух від низу до верху (вгору) по, в, на; передається дієслівними приставками під-, в-; to go up a ladder підніматися по сходахhis hand went up her face — він провів рукою по її обличчю; у бік центру або уподовж якого-н. предмету у напрямі до мети до, ( уподовж) по
to walk up the street — йти по вулиці до центру міста, т. п.
he walked up the aisle to his seat — він пройшов по проходу до свого місця; в глиб країни, сцени, т. п. углиб, по
to travel up (the) country — зробити подорож в глиб країни
they tiptoed up the yard — вони навшпиньки пішли в глиб двору; у напрямку до верхів'я річки ( вгору) по
to sail up the river [the Thames] — пливти вгору по річці [по Темзі]
2) знаходження на верху чого-н. наthe cat is up the tree — кішка сидить на дереві; далі від того, що говорить, ближче до центру на; по
further up the road — далі на дорозі; в глибині країни, сцени в глибині
3) просування, успіхи, підвищення в чині, ранзі -
5 up
I n1) потяг, автобус, що йде у велике місто, в столицю або на північ2) рідк. особа, що займає високе положення; предмет, що знаходиться нагорі3) cл. приємна думка; приємна подія aвcтpaл. у момент, вмить, миттюII aon the up — що піднімається, росте
1) що слідує у велике місто, столицю або на північ (про потяг, автобус)an up train — потяг, що йде в столицю
the up platform — платформа, у якої зупиняються потяги, що йдуть в столицю
3) що росте; що поліпшується4) шипучий ( про напої) живий, жвавий; швидкий ( про темп в джазовій або танцювальній музиці)III v( past up)1) піднімати2) підвищувати ( ціни)do you want me to up his fee — є ви хочете, щоб я підвищив його гонорарє; збільшувати ( випуск продукції)
they are upping production — вони збільшують випуск продукції; збільшувати ставку ( у картах)
3) схоплюватисяhe ups and says a — він схоплюється, говорить
4) cл. вжив. для посилення дієсловаIV advto up and do smth — узяти, зробити що-н.
1) вказує на рух знизу вверх вверх, наверх; передається дієслівним префіксом під-will you carry the box up — віднесіть, будь ласка, цей ящик вгору
lift your head up — підніміть голову; вище голову
half way up — пройшовши півдороги вгору [див. 2]
up peri scope! — мop. перископ підняти!
up all hammocks! — мop. кування прибрати!; у місто, в столицю або в який-н. центр в
to go up to town — поїхати в місто /в центр/; to go up to the university [to Oxford, to Cambridge] поїхати ( поступати) в університет (до Оксфорда, до Кембріджа); в глиб країни, території, з півдня на північ, до верхів'я річки в глиб ( території)
y — на; по
the army marched up the country — армія просувалася /рухалася/ в глиб країни
2) указує на знаходження вгорі наверху, вверхуthe plane is up — літак ( знаходиться) в повітрі
the moon is up — вийшов /з'явився/ місяць; положення вище якого-н. рівня вище, над
3) вказує на зміну положення з горизонтального у вертикальне, з лежачого у в стояче- часто передається дієслівною приставкою вс-; to get up вставати ( з ліжка) підніматися ( із стільця); he isn't up yet він ще не встав; to sit up сісти (з лежачого положення)up with you! — встань(те)!
now then, up! — встати!; вставай, вставай! (наказ коню, собаці) неспання
4) вказує на наближення до кого-н., чого-н. до; часто передається дієслівною приставкою під-; the automobile drove up автомобіль під'їхавhe came up and asked the way — він підійшов, запитав, як пройти
to follow smb up — йти слідом за ким-н.
to catch up with smb — наздогнати кого-н.
5) вказує на збільшення вартості, підвищення оцінки; prices are going up ціни піднімаються; to go up in price піднятися в ціні; bread (sugar) is up хліб [цукор] подорожчав; ціна на хліб [цукор] підвищилася; the rent is up квартирна плата збільшилася; he has gone up in my estimation він виріс в моїх очах; просування, підвищення в чині, ранзі або на високе положенняto come [to move] up in the world — зайняти помітніше місце в суспільстві
6) вказує на появу, виникнення або споруду чого-н.to be up for trial — знаходитися під судом; передачу у вищу інстанцію
the boy was sent up to the headmaster — хлопчика відправили до директора ( для покарання або отримання нагороди)
up! — співай(те) голосніше!Parliament is up — сесія парламенту закрилася, парламент розпущений (на свята, канікули)
8) вказує на завершеність дії, доведення її до кінця до кінця, повністю; часто передається дієслівними приставкамиto drink [to eat]up — випити [з'їсти]все ( до кінця)
to draw up a will — скласти /написати/ заповіт
10) cпopт. to be up бути попереду супротивника на яке-н. число очокto be one up — бути на одне очко попереду; мати рівну кількість очок
steam is up — мop. пари підняті
"road up" — "проїзд закрито", "йде ремонт" ( напис)
up against smth — віч-на-віч з чим-н.
to be up against it — бути у скрутному становищі, матеріальному
it is all up with him — з ним все кінчено; він в безнадійному положенні; він розорений
the game is up — все кінчено; гру програно
to be laid up with smth — бути прикованим до ліжка якою-н. хворобою
to be up for N. — бути виставленим на виборах від округу N.
he is thoroughly up in / — сл
on/ physics — він грунтовно підкований у фізиці
he was ill last week, but now he's up and about — він був хворий минулого тижня, але тепер він вже на ногах
V prepup the republic! — хай живе республіка! ( клич борців за незалежність Ірландії) [інші поєднання див. під відповідними словами]
1) рух від низу до верху (вгору) по, в, на; передається дієслівними приставками під-, в-; to go up a ladder підніматися по сходахhis hand went up her face — він провів рукою по її обличчю; у бік центру або уподовж якого-н. предмету у напрямі до мети до, ( уподовж) по
to walk up the street — йти по вулиці до центру міста, т. п.
he walked up the aisle to his seat — він пройшов по проходу до свого місця; в глиб країни, сцени, т. п. углиб, по
to travel up (the) country — зробити подорож в глиб країни
they tiptoed up the yard — вони навшпиньки пішли в глиб двору; у напрямку до верхів'я річки ( вгору) по
to sail up the river [the Thames] — пливти вгору по річці [по Темзі]
2) знаходження на верху чого-н. наthe cat is up the tree — кішка сидить на дереві; далі від того, що говорить, ближче до центру на; по
further up the road — далі на дорозі; в глибині країни, сцени в глибині
3) просування, успіхи, підвищення в чині, ранзі -
6 flitch
-
7 pollard
1. n1) підстрижене дерево2) безрога тварина3) борошно з висівками4) дрібні висівки5) старовинна монета в один пенні2. vпідстригати дерево* * *I n1) дерево з підрізаною верхівкою; підстрижене дерево3) борошно з висівками; дрібні висівкиII vпідрізати, зрізати верхівку ( у дерева); підстригати дерево -
8 лезть
1) лізти, (взлезать) вилазити, вилізати, злазити куди, на що, по чому; (карабкаться) дертися и дратися (деруся, -решся), видиратися, здиратися, пнутися и п'ястися (пнуся, пнешся), спинатися, (цепко) драпатися куди, на що; (слезать) злазити, злізати з чого, куди, у що; (переть) перти (пру, преш), пертися, пхатися куди, до чого, у що; срвн. Лазить и Взбираться. [Серед ліса стоїть дуб,- давай по нім лізти (Рудан.). Знову лізуть на сонце важкі, розтріпані хмари (Коцюб.). Наївся дурману та й дереться на стіну (Богодухівщ.). П'явсь, п'явсь на ту гору - не зопнеться (Чуб. I). Наймички регочуться, аж на комін спинаються (Н.-Лев.). Лядські господарі почали пертися на узграниччя всіма способами (Куліш)]. Лезть на дерево, на кровлю - лізти, ви[з]лазити, дертися, ви[з]диратися, пнутися на дерево, на покрівлю. Лезть на стену (в прям. и перен. знач.) - лізти (дертися и т. п.) на стіну. Лезть с дерева - лізти (злазити, злізати) з дерева. Лезть на четвереньках - рачки лізти, рачкувати. [Струк рачкував за їм здалека (Грінч.)]. Лезть в воду - лізти у воду. Лезть в бары, в начальство и т. п. - пнутися или п'ястися, лізти в пани, в начальники, на панську лінію гнути, (грубо) пертися, пхатися, микатися куди, до чого, у що. [Забагатіли, в пани пнуться (Слов'яносерощ.). П'явся до гетьманування на Україні (Куліш). В слов'янофіли так і претесь (Шевч.). У начальство він не пхається (Грінч.). Коли не піп, не микайся в ризи (Приказка)]. Куда ты -зешь? - куди ти лізеш, пнешся? (грубо) куди ти пхаєшся (прешся)? [Куди ти прешся,- і без тебе тісно (Л. Укр.)]. Не лезь в чужое дело - не втручайся (не вмикуйся) до чужої справи; не пхай носа до чужого проса (Номис). Лезть (приставать) к кому - лізти, в'язнути, чіплятися до кого. Лезть к горлу, с ножом к горлу к кому - з короткими гужами приставати до кого; срвн. Приставать 4. Лезть в драку - лізти, сі[и ]катися, соватися, сукатися з кулаками (з ножем и т. п.) до кого. [Чого до мене з ножакою сикаєшся? (Куліш). Кричав, совався з кулаками (Н.-Лев.). Не билася я, а вони сукалися з кулаками, а я одпихалась (Переяславщ.)]. Лезть в голову - лізти в голову, лізти (сунутися, спадати) на думку, на мислі, (фам.) пертися в голову. [Лізе на думку, наче злодій до скрині (Кон.). Такі все дурниці лізуть (спадають) на думку (Харківщ.). Їх лиця раз-у-раз сунулися мені на думку (Франко). Однісінька влізлива думка так і преться в голову (Крим.)]. Ему ничто не -зет в голову - його голови ніщо не держиться; йому до голови нічого не впхаєш (не втовчеш). Он сам в петлю -зет - він самохіть у петлю лізе (пнеться), він сам собі зашморг на шию накидає. Сапоги узки, не -зут на ногу - чоботи вузькі, не налазять на ногу. Шапка не -зет на голову - шапка не налазить на голову. Из кожи лезть - рватися (видиратися) з шкури; Срвн. Кожа. [Роблю, аж із шкури видираюся (Звин.)]. Он в карман за словом не -зет - він язика не в кешені ховає, він по слово до кешені не лізе;2) а) (о волосах, мехе) лізти, вилазити. [Після тифу коси вилазять, лізе й лізе і кіска отака зостанеться (Борзенщ.)]; б) (о ткани) лізти, розлазитися. [Крам гнилий: так і лізе (розлазиться) в руках (Полтавщ.)].* * *1) лі́зти; ( взбираться наверх) вила́зити, виліза́ти; ( с трудом) де́ртися, дра́тися; ( налезать) нала́зити2) ( во что - вмешиваться) лі́зти (в що); ( приставать) сі́катися, сучи́тися (до кого)3) (выпадать; расползаться) лі́зти; (о волосах, шерсти) вила́зити, виліза́ти; (о ткани, коже) розла́зитися, розліза́тися -
9 pollard
I n1) дерево з підрізаною верхівкою; підстрижене дерево3) борошно з висівками; дрібні висівкиII vпідрізати, зрізати верхівку ( у дерева); підстригати дерево -
10 т'ес-
(т'есей) різати, розрізати, відрізати, рубати, розбивати, вирізати, кроїти, нарізати, присуджувати, визначати, припиняти, відлучати; т'есамайляр дирекни не можуть зрубати дерево Б; т'есий атай холларны відрубує їй руки Б; бахчаны т'есип чыхардылар сад викорчували У; бизим ӧкмеги сен т'естин ти відібрав у нас заробіток Г; "буну вермем", — айтты т'ести "його не віддам",— сказав він, як відрізав Г; паа / хыймет т'ес- визначати ціну К, СЛ; пек доғру шераатымызы т'естин ти дуже правильно нам присудив Г; бу меэм ахмах хоҗам йа ғамута т'есер, йа дроғаайа дроға хумна ған, йа ғамут — бийе хумнамаз мій дурний чоловік присудить або дрогам, або хомутовіабо дроги народили, або хомут — не кобила ожеребилася СГ; т'есейлер ону турмаға йатмаға засудили його сидіти у в'язниці Б; оростоп т'есий ну й проноза СБЧ; пор. д'ес-, кес-. -
11 disbranch
-
12 whittle
1. n1) тепла пелюшка2) фланелева сукенка (немовляти)3) шаль; теплий платок; накидка4) великий ніж; ніж м'ясника5) складаний ніж2. v1) стругати ножем (дерево); обстругувати2) вирізати ножем (з дерева)3) змарніти від турботwhittle away, whittle down — сточувати; зістругувати; перен. зменшувати, зводити нанівець
* * *I [witl] n; діал.1) тепла плівка2) фланелева сукня ( немовляти)3) шаль, тепла хустка; накидкаII [witl] n; діал. III [witl] v1) обточувати ножем ( дерево); обстругувати, гострити2) вирізати ножем ( з дерев)3) дiaл. виснажувати турботами себе та інших4) зменшувати, звести нанівець (whittle away, whittle down)to whittle away a fortune — витратити /промотати/ статок
-
13 disbranch
v; спец.обрізати гілки, підстригати ( дерево); відрізати, зрізати -
14 корень
1) корінь (-реня), ум. корінець (-нця), корінчик, ув. коренище, кореняка, соб. коріння, ум. коріннячко. [Камінь росте без кореня (Номис)]. -рни и -ренья - коріння, корені (-нів). [Мусить плуг квітки з корінням рвати (Франко)]. -рень дерева, идущий в землю вертикально - стовба. -рень зуба, пера, ногтя - корінь зуба, пера, нігтя. -рень книги - см. Корешок 3. -рень дела - початок справи. -рень учения горек, а плоды его сладки - учитися гірко, а знати солодко; працюй гірко, а з'їси солодко (Комар). Смотреть в -рень (вещей) - дивитися в корінь (речей). Пряные -ренья - коріння, прянощі (-щів). Питаться -реньями - живитися корінням. Хлеб на -ню - хліб (збіжжя) на пні (на стеблі, в накоренку). [Запродував лихварям збіжжя ще в накоренку (Л. Укр.)]. До -ня, в -рень истреблять - до кореня, до накоренку, до коріннячка, у-пень, до-щенту, до ноги нищити (з[ви]нищувати) кого, що. Изругать в -рень кого - вилаяти на всі заставки (на всі боки, на всю губу) кого. Покраснеть до -ня волос - см. Покраснеть. С -нем рвать, вырывать, вырвать что - з корінням рвати, виривати, вирвати що, (искоренять) викоріняти и викорінювати, викоренити що. С -нем вон - геть з корінням (з коренем). Пускать, пустить -ни во что - пускати, пустити корінь (коріння) у що, (глубоко) укорінятися и укорінюватися в чому и у що, за[роз]корінятися, за[роз]коренитися, окоренитися (глибоко) в чому. [Те, що найглибше пускає своє коріння в народню душу (Грінч.). В саду вишенька вкоренилась (Грінч. III)]. Это дерево пускает отростки от -ня - це дерево пускає (виганяє, вигонить) парості (пагони, пагінки, паростя), пароститься з кореня (з коріння). Злоупотребления пустили глубокие -ни - надужиття (зловживання) геть розкоренилися. Прикрепиться -нями к чему - прикоренитися до чого. Пресечь зло в -не - припинити (знищити) зло при корені (при корінні, в корені, в зародку). В -не неправильно - в корені (в основі своїй) несправедливо (неправдиво, неправильно). При самом -не отрубить, отрезать - при самому корені (при самому корінні, прикро) відрубати, відрізати (відтяти) що. [Прикро, одрубав дерево (Хорольщ.). Прикро одрізав ніготь (Хорольщ.)]. Подсечь под -рень - підсікти (підтяти) при корені (при корінні) що. -рень за -рень - око за око. Сделанный из -ня - см. Корневой 2;2) (в народн. назв. различных растений) корінь, коріння. -рень белый, La erpitium latifolium L. - стародуб (-ба). -рень бобовый, Corydalis solida Sm. - ряст (-ту). -рень винный - а) (копытный, скипидарный) - см. Копетень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. - ракові шийки (-йок), рачки (-ків), левурда. -рень водяной, Calla palustris L. - образки (-ків), фіялковий корінь. -рень волчий, Aconitum Napellus L. - зозулині черевички (-ків). -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. - вовчуг (-га), вовчуган, вовча (бичача) трава. -рень гвоздичный, Geum urbanum L. - гребінник, вивишник, гравілат (-ту). -рень глистный, Dictamnus albus L. - ясенець (-нця), (редко) ломиніс (-носа). -рень горький, Saussurea amara D. C. - гіркий корінь, гірчак (-ка). -рень громовый - см. Спаржа (дикая). -рень драконов, Arum dracunculus - кліщинець (-нця). -рень дубильный, Statice latifolia Smith. - кермек широколистий, дубильний корінь, чинбарник. -рень жабин, Campanula sibirica L. - дзвоник сибірський, жабин корінь. -рень железный - см. под Железный. -рень жёлтый, Statice tatarica L. - кермек татарський, жовтиво. -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. - курзілля; см. Лапчатка. -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. - ластовень (-вня), зміїний корінь. -рень золотой - а) Lilium martagon L. - см. Лилия; б) Asphodelus luteus L. - золотень (-тня) жовтий. -рень зубной - см. Камнеломка. -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. - овер'ян (-ну), бісове (чортове) ребро, котяче зілля. -рень красильный, Rubia tinctorum L. - марена. -рень красный, Anchusa officinalis L. - воловик (- ка), рум'янка, краснокорінь (-реня), медунка, свинюшник. -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. - любка, нічна фіялка. -рень майский - см. Петров крест. -рень Марьин - см. Пион. -рень медвежий, Meum Athamaticum - бурич ведмежий. -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. - мандрагора, мандриґуля. -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel - опуцьки (-ків), ошипок (-пка), свербигуз (-за). -рень параличный - см. Переступень. -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. - пахучка звичайна. -рень пьяный - см. Белена. -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. - молочай (-чаю) лозовий, молочак (-ка), романів корінь. -рень рвотный - а) см. Копетень; б) іпекакуана. -рень сальный - см. Окопник. -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. - зміячка еспанська, солодкий корінь. -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. - чорнокорінь (-реня), собачий корінь (язик), воловий язик. -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. - вовчок (- чка) північний. -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. - солодкий корінь, солодець (-дця), солодика, люкреція, люкриця. -рень сухотный, Arum maculatum L. - кліщинець (-нця) плямистий, козяча борода. -рень фиалковый, Iris florentina L. - півники флорентійські, косиця, фіялковий корінь. -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. - псоралея. -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. - царзілля, (редко) стародуб. -рень чемеричный, Veratrum album L. - біла чемериця, чемерика, чемерник. -рень чумный, Petasites officinalis L. - кремена лікарська. -рень алтейный, фарм. - проскурняковий корінь (-кове коріння);3) (перен. о человеке) дуб, дубар (-ря), непохитний, упертий, суворий;4) запрячь лошадь в -рень - запрягти коня в голоблі. Лошадь ходит в -ню - кінь править (бігає) за голобельного;5) грам. - корінь. -рень слова - корінь слова;6) мат. - корінь. -рень из числа а - корінь з числа а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а - добувати, добути кореня n-ого ступеня з числа а или коренювати, прокоренювати число а числом n.* * *1) ко́рінь, -реняко́рни — мн. ко́рені, -нів, собир. корі́ння
в ко́рне — у ко́рені; ( коренным образом) докорі́нно
2) грам., мат. ко́рінь -
15 stick
1. n1) ціпок, палиця2) палка, дрючок, посох; стек; кілочок3) жезл4) брусок, паличка (сургучу тощо); плитка5) свічник6) смичок7) муз. диригентська паличка8) спорт. ключка9) людина10) тупиця, колода; недалека людина11) pl розм. предмети (хатньої обстановки)12) pl хмиз13) амер., розм. глушина14) ав. група парашутистів, що беруть участь у груповому стрибку15) військ. серія бомб; снаряди одного залпу16) круглий лісоматеріал17) друк. верстатка18) мор. перископ19) мор. рангоутне дерево20) бот. гілка, черешок21) текст. тіпалка, м'ялка24) тех. ручка, держак25) ав., розм. ручка управління26) клейкість27) затримка28) перешкодаstick bombing — військ. серійне бомбометання
the big stick — політика сили, політика великого кийка
cross as two sticks — злий як біс, не в дусі
in a cleft stick — у тупику; у скрутному становищі
to cut one's sticks — накивати п'ятами, утекти
2. v (past і p.p. stuck)1) втикати, встромляти, вколювати2) проколоти, простромити (through)3) заколоти, убити (багнетом)4) різати, колоти, забивати (худобу)5) висовувати, виставляти6) засовувати; затикати7) стирчати8) розм. поставити, покласти, кинути9) наколювати (комах для колекції)10) збирати хмиз (звич. to go sticking)11) с.г. ставити підпірки12) друк. уставляти у верстатку13) приклеювати, наклеювати, розклеювати14) липнути; присмоктуватися; приклеюватися; прилипати16) застрявати; загрузнути, зав'язнутиthe car stuck in the. mud — автомобіль зав'яз у грязі
17) вагатися18) зупинятися, затримуватися19) розм. залежуватися (про товар)20) погано діяти, заїдати22) спантеличити, поставити у скрутне становище23) обдурювати, обманювати24) нав'язати; накинути; підсунути25) примушувати платити; стягати; брати надмірно високу ціну, лупитиstick around — розм. тинятися поблизу
stick down — розм. підписувати, записувати
stick up — випинатися, стирчати; ставити сторч; ставити в скрутне становище; розм. зупиняти з метою пограбування
stick up for — захищати, підтримувати
stick up to — не підкорятися; чинити опір
* * *I [stik] n1) палиця, паличка; ціпок, тростина; стек; посох; жезл; ( the stick) шмагання, биття2) підпірка, кілочок3) паличка, брусок, плиткаstick of butter — пачка масла; спиця
4) свічник5) смичок8) pl бічні стійки воріт9) людинаpoor stick — нікчема; тупиця, бовдур
10) pl предмети ( домашньої обстановки)11) pl хмиз12) ( the sticks) глухомань13) cл. ложка коньяку, рому у чай або каву14) cл. сигарета з марихуаною15) тex. рукоятка; aв. ручка управління16) aв. група парашутистів, які беруть участь у груповому стрибку17) вiйcьк. серія бомб; снаряди одного залпу18) pl; лic. кругляк, круглий лісоматеріал19) пoлiгp. верстатка20) мop. перископ21) мop. рангоут22) бoт. гілка, черешок23) тeкcт. тіпалка ( для вовни)II [stik] v( stuck)1) (in, into) устромляти, уколювати, втикати; устромлятися, втикатися; колоти, уколювати2) ( through) проколювати, простромлювати3) заколювати, убивати; різати, забивати ( худобу)4) висувати, виставляти ( stick out)5) (in) всувати, сунути, устромляти; стирчати (stick out, stick up)6) засовувати, вставляти ( stick in)7) утикати, усипати; заставляти, завішувати, обвішувати8) поставити, покласти, кинути9) наколювати ( комах для колекції)10) збирати хмиз ( to go sticking)11) c-г. ставити підпірки ( рослинам)12) пoлiгp. вставляти у верстаткуIII [stik] nклейкість, липкістьIV [stik] v( stuck)1) наклеювати, приклеювати, приліплювати; приклеюватися, склеюватися, зліплюватися; прилипати, липнути; міцно триматися; приставати, прив'язуватися ( до кого-небудь); ставати постійним супутником2) застрявати; загрузати; зупинятися, застрявати; (at) вагатися4) погано, несправно діяти, заїдати5) виносити, терпіти; миритися (з ким-небудь, чим-небудь)6) спантеличувати, заганяти в глухий кут; потрапляти в глухий кут, зазнавати труднощів7) ошукувати, дурити, обманювати; ( with) pass усучити, підсунути, нав'язати8) призводити до витрат ( кого-небудь), змушувати платити; брати непомірно високу ціну, здирати9) to stick to smth не відволікатися, не відхилятися від чого-небудь10) to stick to / with / smth дотримуватися чого-небудь, бути вірним чому-небудь11) to stick by /to / smb стояти за кого-небудь; бути вірним кому-небудь12) to stick at smth завзято працювати над чим-небудь -
16 flitch
-
17 notch
1. n1) тех. мітка; позначка; зарубка2) тех. проріз, паз, виїмка3) щілина, подряпина4) амер. рівень, ступінь5) амер. ущелина; гірський перевал6) телеб. селекторна позначка2. v1) зарубувати; робити мітки (позначки, пази, виїмки)2) підрубати, підпиляти (дерево)3) вставляти стрілу в лук; натягати тятиву* * *I n1) cпeц. мітка, зарубка, виїмка; западина між зубцями; зазублина; борозенка, жолобок; пропил, надріз; зазор, паз, щілина; подряпина ( напилком); надсічка; зубець; aмep. ступінь, рівень2) тб. селекторна відмітка3) тб. положення ( рукоятки перемикача); позиція, ступінь4) утор бочки5) aмep. тіснина, ущелина; гірський розпадокII v1) cпeц. робити зарубки; робити виїмки; прорізати; робити мітки, позначки, надсічки (notch down, notch up); підрубувати, підпилювати ( дерево); затісувати2) вставляти стрілу в лук; натягати тятиву3) набрати очко ( крикет)III = nautch -
18 изрубать
и Изрублять изрубить (в куски) рубати, порубати, зрубати, сікти, посікти, тяти, потяти кого, що, (всех) вирублювати, повирублювати, вирубати, порубати, висікати, висікти, витяти, витнути, вистинати усіх. [Не встиг козак Нечай на коника сісти, зачав ляшків-панків на капусту сікти (Пісня). Він їй очіпка зіб'є, а вона йому свиту порубає (Херсонщ.). Витнув- би піввійська (Стар.-Черн.). Зрубав ляха (Дума) ]. -бить мелко - порубати, посікти дрібно. - бить совершенно - порубати на мак, посікти на молот. -бить солому, капусту - посікти солому, капусту. -бить мясо, дерево (цельные предм.) - порубати, порізати м'ясо, дерево. Изрубленный - порубаний, посічений, потятий, (о мн.) вирубаний, висічений, повистинаний. -ться - рубатися, порубатися, бути порубаним, посіченим и т. д.* * *несов.; сов. - изруб`ить1) -( рубить на части) руба́ти, поруба́ти; ( сечь) сікти́ (січу́, січе́ш), посікти́ -
19 пилить
техн.пиля́ти; (дрова, дерево - ещё) рі́зати -
20 пилить
техн.пиля́ти; (дрова, дерево - ещё) рі́зати
- 1
- 2
См. также в других словарях:
пиляти — я/ю, я/єш, недок. 1) перех. і без додатка. Розрізати пилкою дерево, камінь і т. ін. || Пилкою надавати потрібної форми, сточуючи нерівності. || перен., розм. Безперервно дошкуляти кому небудь причіпками, повчаннями, дорікати чимось. 2) неперех.,… … Український тлумачний словник
повалити — I валю/, ва/лиш, док., перех. 1) Примусити впасти, силою перекинути. || Вбити. || Зрізати, зрубати (дерево, ліс). || Зруйнувати, розламати. || перен. Позбавити можливості триматися на ногах, змусити лягти (про втому, хворобу, сон і т. ін.).… … Український тлумачний словник
пилувати — лую, луєш, Ол. Пиляти, різати пилкою дерево … Словник лемківскої говірки
стругати — стружу/, стру/жеш і струга/ю, струга/єш; наказ. сп. стружи/ і струга/й; недок. 1) перех. і без додатка. Знімати стружку з поверхні дерева, металу і т. ін. яким небудь різальним інструментом. || Виготовляти що небудь, обробляючи дерево, метал і т … Український тлумачний словник